Одна з переваг, що практикуються в університетах, – це надання деяким студентам індивідуального наставника.
В університеті необхідно заповнити анкету, в якій потрібно розповісти, навіщо саме потрібний ментор, і що студент розуміє, що це спілкування виключно професійне. ⠀ Вимоги такі:
▪︎ не говорити на особисті теми
▪︎ поважати час
▪︎ готуватися до зустрічі тощо.
Після цього студенти проходять інтерв’ю з двома кураторами програми, де відповідають майже на ті самі питання, що й в анкеті та задають свої.
До листа про те, що кандидатуру студенти схвалено, прикріплюють файл із картинками та правилами про Do’s and Don’ts. Після цього призначається ще одна зустріч, де обговорюються основні тематики.
Ментори – це волонтери, частіше з числа випускників, які вже працюють і яким не шкода деякого часу на місяць, щоб наставляти молоде покоління та ділитися знаннями про те, як:⠀
▪︎ знайти своє покликання
▪︎ вибрати кар’єру
▪︎ писати CV та Cover letter
▪︎ проходити інтерв’ю
▪︎ у чому відмінні риси британського ринку праці
Університет намагається підібрати ментора, який був би ближчим до обраного кар’єрного напрямку або до цілей студента.
